Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року Справа № 904/10765/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Мамонтової О.М..

суддів Малетича М.М.

Кривди Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача Кот М.І. (дов. № 30/71 від 22.01.16р.)

від відповідача Різник С.Г. (дов. від 12.08.15р.)

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.16р.

у справі № 904/10765/15 (господарського суду Дніпропетровської області)

за позовом ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець

до ПАТ "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 224726, 40 грн. штрафних санкцій за порушення строку поставки товару згідно договору поставки № 178 від 05.03.15р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.16р. у справі № 904/10765/15 (суддя Фещенко Ю.В.) позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 180662, 40 грн. пені та 44064 грн. штрафу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.16р. (головуючий Чоха Л.В., судді Чимбар Л.О., Антонік С.Г.) вказане рішення змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто 90331, 20 грн. пені та 22032 грн. штрафу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 14.03.16р. скасувати, а рішення від 03.02.16р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 551, ч.1 ст. 624 ЦК України, ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 233 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.05.16р. розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Мамонтова О.М., судді Малетич М.М., Кривда Д.С.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

05.03.15р. між ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (Покупець) та ПАТ "Дніпроважмаш" (Постачальник) укладено договір поставки № 178, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцеві товар у відповідності до специфікацій (додатків) до договору, а покупець - прийняти поставлений товар і оплатити його вартість.

Постачальник здійснює поставку товару покупцеві на умовах та у спосіб, зазначених у специфікації до договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів МТП Інкотермс, у редакції 2000 року. Строки поставки товару узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку товару. Дострокова поставка товару допускається тільки за погодженням сторін ( п. п. 3.1, 3.2).

За п. 6.8, за порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 1 % вартості непоставленого та/або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення поставки. У випадку продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Відповідно п. 10.1, договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.15р., а в частині гарантійних зобов'язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на товар.

Пунктом 1 специфікації № 2 від 07.04.15р. ( в редакції додаткової угоди № 1 від 30.06.15р.) погоджено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію - сегмент футерування гладкий (ч. 464009365) у кількості 16 шт. на загальну суму 440640 грн., у т. ч. 73440 грн. ПДВ протягом 90 календарних днів з моменту відкриття акредитиву, гарантійний термін з моменту введення в експлуатацію - 12 місяців.

22.05.15р. за заявою ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" було відкрито непокритий, безвідзивний акредитив на суму 440640 грн. зі строком дії до 19.10.15р., про що ПАТ "Дніпроважмаш" повідомлено листом від 26.05.15р.

17.09.15р. між сторонами підписано акт прийому-передачу товарно- матеріальних цінностей - сегмент футерування гладкий (1714.000) у кількості 8 шт. на загальну суму 220320 грн. ( ТТН № 17092015 від 17.09.15р., накладна № 62/855 від 16.09.15р.), а 16.10.15р. - акт прийому-передачу товарно- матеріальних цінностей - сегмент футерування гладкий (1714.000) у кількості 8 шт. на загальну суму 220320 грн. ( ТТН № Р62-00001031 від 15.10.15р., накладна № 62/1031 від 15.10.15р.).

16.12.15р. ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося з позовом до ПАТ "Дніпроважмаш" про стягнення 224726, 40 грн. штрафних санкцій (180662, 40 грн. - пені, нарахованої з 21.08.15р. по дату поставки та 44064 грн. штрафу) за порушення строку поставки товару згідно договору № 178 від 05.03.15р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.16р. у справі № 904/10765/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.16р. вказане рішення змінено, судом на підставі п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України зменшено розмір нарахованих штрафних санкцій на 50 % - стягнуто з відповідача на користь позивача 90331, 20 грн. пені та 22032 грн. штрафу.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною першою ст. 233 ГК України передбачено, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 даної норми).

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України).

За приписами ч.2 ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено судами, відповідач порушив строк поставки товару за договором від 05.03.15р. № 178 - на 26 днів за накладною від 16.09.15р. і на 56 днів за накладною від 15.10.15р., в зв'язку з чим йому у відповідності до п. 6.8 договору нараховано 180662, 40 грн. пені та 44064 грн. - 10 % штрафу від суми непоставленого товару.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, розмір штрафних санкцій було зменшено на 50 %, оскільки прострочення поставки відбулося на невеликий строк, не потягло спричинення позивачу збитків, нараховані штрафні санкції занадто великі, так як становлять більше половини вартості поставленої продукції, за яку позивач до теперішнього часу не розрахувався.

За таких обставин, апеляційний господарський суд обґрунтовано за власною ініціативою зменшив розмір штрафних санкцій, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 83 ГПК України, порушень норм матеріального чи процесуального права при прийнятті постанови колегія не вбачає. Водночас, в резолютивній частині постанови судом помилково не зазначено про відмову у стягненні решти штрафних санкцій, в зв'язку з цим, постанову апеляційної інстанції необхідно змінити.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Резолютивну частину постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.16р. у справі № 904/10765/15 змінити, доповнити її реченням: "В решті позовних вимог відмовити".

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.03.16р. у даній справі залишити без змін.

Головуючий суддя О.М. Мамонтова

Судді: М. М. Малетич

Д. С. Кривда